адвокат в харькове

 

Обшук з адвокатом.

c9106a47b2fd60ee1651a7d6

Виконуючий обов’язки генерального прокурора України Юрій Севрук направив розпорядження до керівників регіональних прокуратур щодо забезпечення участі сторони захисту у слідчих та інших процесуальних діях

Відповідний лист Генпрокуратури став результатом роботи Консультативної ради при ГПУ, яка тривалий час наполягала на виконанні положень Кримінального процесуального кодексу України щодо допуску адвокатів до місця проведення обшуку, навіть у випадку прибуття представників сторони захисту із запізненням.

У листі Севрука зазначено, що до кожного учасника кримінального провадження повинна застосовуватись належна правова процедура, а жоден невинуватий не повинен бути звинувачений або підданий необґрунтованому процесуальному примусу.

Разом з тим, у ГПУ визнали, що усупереч зазначеним вимогам, слідчі допускають випадки недопущення адвокатів до участі у проведенні обшуків та інших процесуальних дій.

«Вивчення відповідних матеріалів із цього питання засвідчило, що ці факти є поодинокими», — вказано у документі.

Згідно з українським законодавством, підозрюваному, обвинуваченому надано право на захист, право збирати і подавати докази, брати участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, реалізовувати свої процесуальні права. Зокрема, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані забезпечити їм реалізацію права на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ними або призначеного захисника, який відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 46 Кодексу має право брати участь у проведенні процесуальних дій, що проводяться за участю підозрюваного.

Генпрокуратура звернулася до своїх підрозділів з рекомендацією вжити невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення прав адвокатів брати участь у слідчих діях з метою реалізації конституційного права осіб на кваліфікований захист.

%d0%b3%d0%bf%d1%83

Пресс-конференція «Діти — патрульні: у Харкові стартував набір в кадети»

photo

photo04 жовтня 2016 року о  13:00 в пресс-центрі Status Quo відбулась пресс-конференція на тему: «Діти — патрульні: у Харкові стартував набір в кадети».

Були присутні спікери:

  • Сергій Перепелиця — адвокат, партнер Адвокатського Об’єднання «Правник»
  • Марина Кульбачна — пресс-служба управління патрульної поліції в в Харківській області;
  • Олексій Курцев — президент ОО «Всеукраїнське студенське братство «Еліта Нації»;
  • Константин Бугайчук — завідуючий науково-дослідницької лабораторії з питань протидії злочинності.

Крім того, повідомляємо, що для реєстраціїї у проекті «Кадети поліції» необхідно заповнити анкету (до 10 жовтня) на сайті: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeCtzjSC3EoyQQ56Iq6LCKFsR3MlYzZoptLI5UQX538AKrduw/viewform

З більш детальною інформацією та відео можна ознайомитись за наступним посиланням: http://www.sq.com.ua/rus/news/konferents_zal/04.10.2016/press_konferentsiya_deti_patrulnye_v_harkove_startoval_nabor_v_kadety_otchet/

Складання кваліфікаційних іспитів у місті Києві призупинено.

i

iНААУ наголошує, що наразі складання кваліфікаційних іспитів у м. Києві призупинено. Рішенням Ради адвокатів України рекомендовано звертатися до КДКА інших регіонів.

В зв’язку з великою кількістю запитань, що продовжують надходити на “гарячу лінію” НААУ,  прес-служба надає наступне роз’яснення:

За законом “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” кваліфікаційні іспити складають у КДКА регіону за місцем проживання. Водночас, встановлено, що в м. Києві не створено КДКА відповідно до вимог профільного закону. Відтак у існуючої в столиці юридичної особи з такою назвою відсутні повноваження щодо вчинення дій з прийняття кваліфікаційних іспитів.

Іспити в м. Києві призупинено на підставі висновків про допущені порушення при створенні КДКА в м. Києві та встановленого факту про відсутність такої комісії в м. Києві. Про це ідеться у Рішенні РАУ № 153 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міст» від 11 червня 2016 року.

Тимчасово, до формування легітимного складу КДКА м. Києва, іспити в столиці призупинено у відповідно до Рішення РАУ № 156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва”. Зокрема, п. 2 цього рішення дозволено особам, які відповідно до Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні мають право складати кваліфікаційний іспит у місті Києві, складати його у будь-якому іншому регіоні України до формування, згідно з приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», складу КДКА міста Києва, утвореної відповідно до рішення РАУ від 11 червня 2016 року No154.

Проведення іспитів у період з 11 червня 2016 року в м. Києві є невиконанням рішень вищого органа адвокатського самоврядування.

Стаття 57 закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачає, що Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами. Відтак, особи, причетні до невиконання таких рішень, можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому законом.

Окрім того, ст. 62 Правил адвокатської етики передбачає, що адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов’язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та актів НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування

З боржника, який не повернув кошти за кредитним договором в належному розмірі будуть стягуватись відсотки за кредитом і пеня за відсотками в межах строку позовної давності.

1441317872-58825_1

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 29 червня 2016 розглянув справу № 6-1188цс16 за позовом «Укрсоцбанку» до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

1441317872-58825_1При розгляді була сформована наступна правова позиція:

Відповідно до статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК ).

Визначення поняття «зобов’язання» міститься в частині першій статті 509 ЦК.

Згідно з цією нормою зобов’язання — це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «термін договору», так і «термін (термін) виконання зобов’язання» (статті 530, 631 ЦК).

Одним з видів порушення зобов’язання є прострочення — невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК).

Відповідно до частини п’ятої статті 261 ЦК за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За змістом статті 266 ЦК після закінчення позовної давності по основній вимозі вважається, що позовна давність спливла і по додатковій вимозі (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно). Разом з тим, за змістом частини першої статті 1048 ЦК кредитор має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуті не були, відсотки по кредиту і пеня за відсотками підлягає стягненню з відповідача в межах строку позовної давності.

З повним текстом постанови можна ознайомитись за посиланням:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58736523

Арештоване майно можна буде придбати на популярних торговельних майданчиках.

1416388683_images

Державне підприємство «СЕТАМ» презентувало агентську програму, яка дає можливість проводити аукціони з продажу арештованого майна не лише на сайті «СЕТАМ», а й на популярних серед українців онлайн торговельних майданчиках.

1416388683_imagesЗа словами генерального директора ДП «СЕТАМ» Віктора Вишньова, суть Агентської програми полягає в тому, щоб до торгів на СЕТАМ могли підключатися учасники з Веб-ресурсів бірж-комерційних агентів.

«Впровадження агентської програми спрямовано на покращення результатів реалізації майна, залучення ширшого кола клієнтів, і, в результаті, на збільшення надходжень до державного бюджету», — наголосив очільник «СЕТАМ».

При цьому він зазначив, що жодної передачі прав на реалізацію майна не відбуватиметься. «СЕТАМ» лише використовуватиме приватні майданчики для проведення торгів паралельно з аукціонами на власному сайті.

При цьому, за його словами, до агентів будуть висуватися суворі вимоги.

«Від нашого агента ми хочемо, щоб він був суб’єктом господарської діяльності, у нього має бути прозора структура власності. Нам потрібно бачити, що дана компанія не зареєстрована в офшорних зонах і бенефіціари не знаходяться у країні-агресорі, щоб все відбувалося в рамках правового поля», — додав Віктор Вишньов.

Дана інформація офіційно оприлюднена за наступним посиланням: https://minjust.gov.ua/ua/news/48381

Верховний Суд України висловив правову позицію щодо визнання поруки припиненою.

sud.jpg.pagespeed.ce.iYKu-I-SOR

Постанова Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі  № 6-190цс14.

 

sud.jpg.pagespeed.ce.iYKu-I-SORСуд зробив правовий висновок, про те, що пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й був зобов’язаний пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Пунктом 6.5 кредитного договору від 10 липня 2006 року передбачено, що кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у разі невиконання позичальником умов цього договору за умови попереднього (за тридцять днів) повідомлення позичальника рекомендованим листом.

Так, у справі, яка переглядається, договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором.
У зв’язку з порушенням боржником виконання зобов’язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України і пункту 6.5 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 5 лютого 2010 року претензію-повідомлення (вимогу) про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов’язаних із ним платежів.
Отже, пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й був зобов’язаний пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов’язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Ознайомитись із повним текстом можна за наступним посиланням:

https://cases.legal/ru/act-uk1-42576421.html

 

 

Верховний Суд України висловив правову позицію, що втручання держави в право особи на мирне володіння майном шляхом його витребування на користь держави є обґрунтованим, якщо таке втручання переслідує «суспільний», «публічний» інтерес та є пропорційним визначеним цілям.

razdel_imushestva_posle_smerti_supruga_kak_prohodit

Постанова Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15.

 razdel_imushestva_posle_smerti_supruga_kak_prohoditВідповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід оцінювати три критерії на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону – нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу.
Принцип «пропорційності» передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов’язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
Зазначаючи в заяві про необхідність застосування до спірних правовідносин статті 1 Першого протоколу, заявник не вказує на порушення принципу «пропорційності» й на те, що він несе «індивідуальний і надмірний тягар» у зв’язку з витребуванням земельної ділянки на користь держави.
Встановлені судом під час розгляду справи обставини й факти, з огляду на зміст «суспільного», «публічного» інтересу у вимогах заступника прокурора Київської області, не дають підстав для висновку про порушення принципу «пропорційності», а тому позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави є обґрунтованим.

Ознайомитись із повним текстом можна за наступним посиланням:

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/1DD577F3125FE4F0C2257F2B003E3C46

Верховний Суд України висловив правову позицію, що суд може визнати договір дарування недійсним, якщо особа на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, доведе неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення особи під час укладення договору дарування замість договору довічного утримання.

Договір дарування

Договір дарування

Постанова Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-93цс16.

Суд може визнати договір дарування недійсним якщо особа на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, доведе неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення особи під час укладення договору дарування замість договору довічного утримання.

Згідно із частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України).
Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Виходячи зі змісту статей 203, 717 ЦК України договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.
Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди.
При зверненні до суду, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку — неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.
Наявність чи відсутність помилки – неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення особи під час укладення договору дарування замість договору довічного утримання, суд визначає не тільки за фактом прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування та роз’яснення нотаріусом суті договору, а й за такими обставинами, як: вік позивача, його стан здоров’я та потреба у зв’язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарування дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживати в спірній квартирі після укладення договору дарування.
Лише в разі встановлення цих обставин норми частини першої статті 229 та статей 203 і 717 ЦК України у сукупності вважаються правильно застосованими.

Ознайомитись із повним текстом можна за наступним посиланням: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/FB9C28E370B9FF08C2257F87002CDACC

Верховний Суд України висловив правову позицію, що за змістом договору купівлі-продажу майнових прав немає підстав для визнання за інвестором прав на нерухоме майно.

про інвесторів

Постанова Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16.

 За змістом договору купівлі-продажу майнових прав немає підстав для визнання за інвестором прав на нерухоме майно (об’єкт інвестування) на підставі про інвесторівстатей 331, 392 ЦК України.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред’явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
За змістом договору купівлі-продажу майнових прав позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за ним права на майнові права на об’єкт інвестування на підставі статей 331, 392 ЦК України немає.

Ознайомитись із повним текстом можна за наступним посиланням:
http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/861E612FA592744BC2257F81003CE534

Адвокатское объединение «ПравникЪ»

Адвокатское объединение «ПравникЪ» оказывает юридические услуги населению, а также осуществляет полное юридическое сопровождение деятельности фирм, компаний, предприятий и организаций, расположенных в Харькове и Харьковской области. В настоящее время наша компании является одной из старейших юридических фирм в Харькове с постоянно растущей юридической практикой. Юристы нашей компании являются высококвалифицированными специалистами в области украинского права, пользующимися заслуженной известностью в связи со своими профессиональными знаниями.

Услуги для бизнеса

 

Услуги для граждан

Разработка сайтов Киев   Создание сайтов Харьков Сумы

Полезные статьи

Часто на нашем сайте ищут:
юридическая консультация харьков -  юрист онлайн харьков -  консультация юриста харьков -  юридическая консультация харьков -  адвокат харьков -  юридические услуги харьков -  юрист харьков -  развод суд харьков -  юридическая регистрация харьков -  юридическая помощь харьков -  ликвидация предприятия харьков -  регистрация юридического лица харьков -  услуги адвоката харьков -  регистрация организации харьков -  банкротство предприятия харьков -  юридические услуги харьков -  адвокат по уголовным делам харьков -  юрист адвокат харьков -  консультация адвоката харьков -  адвокат в суде харьков -  услуги юриста харьков -  адвокат цена харьков -  помощь юриста харьков -  помощь адвоката харьков -  адвокатские услуги харьков -  адвокаты по гражданским делам харьков -  юридическая консультация в украине харьков -  адвокат в харькове -  юридические услуги харьков -  юридические услуги в харькове -  стоимость услуг адвоката харьков -  адвокат по дтп харьков -  семейный адвокат харьков -  услуги адвоката харьков -  юридические консультации харьков -  юридические услуги в украине харьков -  адвокат по семейным делам харьков -  консультация юриста харьков -  юридическая консультация в харькове