адвокат

 

Обшук з адвокатом.

c9106a47b2fd60ee1651a7d6

Виконуючий обов’язки генерального прокурора України Юрій Севрук направив розпорядження до керівників регіональних прокуратур щодо забезпечення участі сторони захисту у слідчих та інших процесуальних діях

Відповідний лист Генпрокуратури став результатом роботи Консультативної ради при ГПУ, яка тривалий час наполягала на виконанні положень Кримінального процесуального кодексу України щодо допуску адвокатів до місця проведення обшуку, навіть у випадку прибуття представників сторони захисту із запізненням.

У листі Севрука зазначено, що до кожного учасника кримінального провадження повинна застосовуватись належна правова процедура, а жоден невинуватий не повинен бути звинувачений або підданий необґрунтованому процесуальному примусу.

Разом з тим, у ГПУ визнали, що усупереч зазначеним вимогам, слідчі допускають випадки недопущення адвокатів до участі у проведенні обшуків та інших процесуальних дій.

«Вивчення відповідних матеріалів із цього питання засвідчило, що ці факти є поодинокими», — вказано у документі.

Згідно з українським законодавством, підозрюваному, обвинуваченому надано право на захист, право збирати і подавати докази, брати участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, реалізовувати свої процесуальні права. Зокрема, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані забезпечити їм реалізацію права на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ними або призначеного захисника, який відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 46 Кодексу має право брати участь у проведенні процесуальних дій, що проводяться за участю підозрюваного.

Генпрокуратура звернулася до своїх підрозділів з рекомендацією вжити невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення прав адвокатів брати участь у слідчих діях з метою реалізації конституційного права осіб на кваліфікований захист.

%d0%b3%d0%bf%d1%83

Пресс-конференція «Діти — патрульні: у Харкові стартував набір в кадети»

photo

photo04 жовтня 2016 року о  13:00 в пресс-центрі Status Quo відбулась пресс-конференція на тему: «Діти — патрульні: у Харкові стартував набір в кадети».

Були присутні спікери:

  • Сергій Перепелиця — адвокат, партнер Адвокатського Об’єднання «Правник»
  • Марина Кульбачна — пресс-служба управління патрульної поліції в в Харківській області;
  • Олексій Курцев — президент ОО «Всеукраїнське студенське братство «Еліта Нації»;
  • Константин Бугайчук — завідуючий науково-дослідницької лабораторії з питань протидії злочинності.

Крім того, повідомляємо, що для реєстраціїї у проекті «Кадети поліції» необхідно заповнити анкету (до 10 жовтня) на сайті: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeCtzjSC3EoyQQ56Iq6LCKFsR3MlYzZoptLI5UQX538AKrduw/viewform

З більш детальною інформацією та відео можна ознайомитись за наступним посиланням: http://www.sq.com.ua/rus/news/konferents_zal/04.10.2016/press_konferentsiya_deti_patrulnye_v_harkove_startoval_nabor_v_kadety_otchet/

Складання кваліфікаційних іспитів у місті Києві призупинено.

i

iНААУ наголошує, що наразі складання кваліфікаційних іспитів у м. Києві призупинено. Рішенням Ради адвокатів України рекомендовано звертатися до КДКА інших регіонів.

В зв’язку з великою кількістю запитань, що продовжують надходити на “гарячу лінію” НААУ,  прес-служба надає наступне роз’яснення:

За законом “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” кваліфікаційні іспити складають у КДКА регіону за місцем проживання. Водночас, встановлено, що в м. Києві не створено КДКА відповідно до вимог профільного закону. Відтак у існуючої в столиці юридичної особи з такою назвою відсутні повноваження щодо вчинення дій з прийняття кваліфікаційних іспитів.

Іспити в м. Києві призупинено на підставі висновків про допущені порушення при створенні КДКА в м. Києві та встановленого факту про відсутність такої комісії в м. Києві. Про це ідеться у Рішенні РАУ № 153 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міст» від 11 червня 2016 року.

Тимчасово, до формування легітимного складу КДКА м. Києва, іспити в столиці призупинено у відповідно до Рішення РАУ № 156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва”. Зокрема, п. 2 цього рішення дозволено особам, які відповідно до Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні мають право складати кваліфікаційний іспит у місті Києві, складати його у будь-якому іншому регіоні України до формування, згідно з приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», складу КДКА міста Києва, утвореної відповідно до рішення РАУ від 11 червня 2016 року No154.

Проведення іспитів у період з 11 червня 2016 року в м. Києві є невиконанням рішень вищого органа адвокатського самоврядування.

Стаття 57 закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачає, що Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами. Відтак, особи, причетні до невиконання таких рішень, можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому законом.

Окрім того, ст. 62 Правил адвокатської етики передбачає, що адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов’язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та актів НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування

Дозвіл суду на виїзд дитини за межі України без згоди одного з батьків не абсолютний.

xvatit_mesta_v_detskom_sadu_001

xvatit_mesta_v_detskom_sadu_001Конфліктуючи між собою батьки намагаються помститися один одному і це звичайно негативно відображається на інтересах дитини. Розповсюджений засіб впливу — це ненадання одним із батьків дозволу на виїзд дитини за межі України. У цьому випадку такий дозвіл може  надати суд, але при наявності спеціальних підстав визначених законодавством.

В цій справі мати в суді доводила, що дитина потребує лікування в Німеччині, а батько добровільно не надає дозвіл, що підтверджувалось телеграмами із пропозиціями з’явитися до нотаріуса і підписати документ. У суді батько заявив, що лікування є надуманою причиною, а дозвіл він не надає оскільки навіть не знає до якої країни може мати з дитиною поїхати і чи повернеться.    

Суд першої інстанції задовільнив позов, проте суд касаційної інстанції рішення скасував і визначив наступне. Дозвіл на виїзд дитини за межі України без згоди батька не позбавленого батьківських прав надається кожного разу окремо (тобто на кожен виїзд), при цьому в дозволі зазначається країна, місце перебування та строк, на який дитини буде знаходитись за кордоном.  В іншому випадку дозвіл позбавляє батька дитини брати участь у вихованні та можливості спілкування і є незаконним. 

Отже, універсального, в тому числі на майбутнє — на всі випадки життя, дозволу на виїзд дитини за межі України суд надати не має право. Тільки у випадку позбавлення батька батьківських прав.

Електронний ресурс: http://protokol.com.ua/ru/nadano_dozvil_na_viizd_za_megi_ukraini_nepovnolitnoi_ditini/

Верховний суд України висловив правову позицію щодо усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення.

illus_droit_immobilier

Постанова Верховного суду України від 22 червня 2016 року № 6-197цс16

Як виняток допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного приміщення.

illus_droit_immobilierЗа змістом ч.2 ст.40 закону «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 Житлового кодексу УРСР у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці добровільно не звільняють житловий будинок або приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок
банківського кредиту чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Таким чином, ч.2 ст.109 ЖК УРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців при зверненні стягнення на жиле приміщення застосовуються як положення ст.40 закону «Про іпотеку», так і норма ст.109 ЖК УРСР.

З повним текстом постанови можна ознайомитись за наступним посиланням:

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/1597110F54DEE5A7C2257FE300487CD0

З боржника, який не повернув кошти за кредитним договором в належному розмірі будуть стягуватись відсотки за кредитом і пеня за відсотками в межах строку позовної давності.

1441317872-58825_1

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 29 червня 2016 розглянув справу № 6-1188цс16 за позовом «Укрсоцбанку» до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

1441317872-58825_1При розгляді була сформована наступна правова позиція:

Відповідно до статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК ).

Визначення поняття «зобов’язання» міститься в частині першій статті 509 ЦК.

Згідно з цією нормою зобов’язання — це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «термін договору», так і «термін (термін) виконання зобов’язання» (статті 530, 631 ЦК).

Одним з видів порушення зобов’язання є прострочення — невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК).

Відповідно до частини п’ятої статті 261 ЦК за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За змістом статті 266 ЦК після закінчення позовної давності по основній вимозі вважається, що позовна давність спливла і по додатковій вимозі (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно). Разом з тим, за змістом частини першої статті 1048 ЦК кредитор має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуті не були, відсотки по кредиту і пеня за відсотками підлягає стягненню з відповідача в межах строку позовної давності.

З повним текстом постанови можна ознайомитись за посиланням:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58736523

Зміни до Конституції України щодо правосуддя.

630_360_1467182834-4440

29 червня в газеті «Голос України» опублікували Закон «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя». Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування (Набрання чинності відбудеться 30.09.2016 року).

630_360_1467182834-4440Норма щодо можливості визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом МКС, набирають чинності через 3 роки з дня, наступного за днем опублікування Закону.

З дня набрання чинності цим Законом члени Вищої ради юстиції, призначені до цього моменту, здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 р.
З’їзд суддів України обирає трьох членів Вищої ради правосуддя не пізніше трьох місяців після набрання чинності відповідним законом, що регулює діяльність Вищої ради правосуддя.

Верховна Рада України протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом передає подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та відповідні документи про обрання суддів безстроково, які не були розглянуті ВР, до Вищої ради правосуддя для розгляду питання про призначення судді на посаду. Те ж саме стосується матеріалів ВРЮ пропризначення суддів строком на п’ять років.

Судді і суди

Закон передбачає усунення парламенту від обрання суддів. Так, на посаду судді осіб призначатимуть одразу безстроково, тобто першого призначення на 5 років більше не буде. Призначення на посаду судді здійснюватиме Президент України за поданням Вищої ради правосуддя.

Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, в тому числі це стосується суддів Конституційного Суду.

На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший 30 (зараз — 25) та не старший 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 5 років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. 
Документ також передбачає:

— законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.
— Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом МКС.

— суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до ВР Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

— в Україні можуть діяти вищі спеціалізовані суди. 

Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Суддю також не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Що ж стосується суддів КСУ, то їх не можуть затримати чи утримувати під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, без згоди Конституційного Суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суддю Конституційного Суду України не може бути притягнуто до відповідальності за голосування у зв’язку з ухваленням Судом рішень та надання ним висновків, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Окремо слід відзначити, з підстав для звільнення суддів виключили порушення суддею присяги. Натомість до цього переліку включили:
— вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;
— незгоду на переведення до іншого суду у разі
ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;

— порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.
У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Теж саме стосується видатків на діяльність КСУ та розміру винагороди судді КСУ.

Окремо документ регламентує роботу Вищої ради правосуддя (Вища рада юстиції припинить своє існування — ред.). Зокрема, Рада займатиметься наступним:

1) вносить подання про призначення судді на посаду;

2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;

4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади;

5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою;

6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів;

8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого.

Прокуратура

Прокуратура продовжує виконувати функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції, а також функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, – до набрання чинності законом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій.

Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.

Адвокатура

Закон передбачає, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Водночас Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Представництво виключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року.

З повним текстом опубліованого Закону України можна ознайомитись за наступним посиланням: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1401-viii

Правоуддя на Харківщині.

фемида

Ухвалено рішення по справі Харківського підприємця Олександра Соловйова.

фемидаУ всьому цивілізованому світі прийнято вважати, що перед правосуддям всі рівні. Але Феміда, що служить правосуддю в Харкові, вже звикла піднімати пов’язку і чекати сигналу, в який бік нахилити чашу терезів. Таке враження складається від абсурдності ситуації, яку можна спостерігати в справі проти харківського підприємця Олександра Соловйова.

Адвокат Соловйова Олександр Лещенко так прокоментував це судове рішення: «Во-первых, человек может быть лишен каких-то прав только на основании решения суда, вступившего в законную силу. В приговоре, предъявленном Александру, рукой судьи написано «вирок не набрав законної сили», что является прямым нарушением закона. И во- вторых, ранее было принято решение о внесении Александром денежной суммы в качестве залога. На сегодня этот залог находится в ведении суда. Он не отменен судом, не возвращен Соловьеву, и момент взятия под стражу можно считать способом давления на моего подзащитного».

З повним текстом можна ознайомитись за наступним посиланням:

http://civilforum.com.ua/infotsentr/3298-sud-vynes-reshenie-po-delu-aleksandra-soloveva-video.html

Арештоване майно можна буде придбати на популярних торговельних майданчиках.

1416388683_images

Державне підприємство «СЕТАМ» презентувало агентську програму, яка дає можливість проводити аукціони з продажу арештованого майна не лише на сайті «СЕТАМ», а й на популярних серед українців онлайн торговельних майданчиках.

1416388683_imagesЗа словами генерального директора ДП «СЕТАМ» Віктора Вишньова, суть Агентської програми полягає в тому, щоб до торгів на СЕТАМ могли підключатися учасники з Веб-ресурсів бірж-комерційних агентів.

«Впровадження агентської програми спрямовано на покращення результатів реалізації майна, залучення ширшого кола клієнтів, і, в результаті, на збільшення надходжень до державного бюджету», — наголосив очільник «СЕТАМ».

При цьому він зазначив, що жодної передачі прав на реалізацію майна не відбуватиметься. «СЕТАМ» лише використовуватиме приватні майданчики для проведення торгів паралельно з аукціонами на власному сайті.

При цьому, за його словами, до агентів будуть висуватися суворі вимоги.

«Від нашого агента ми хочемо, щоб він був суб’єктом господарської діяльності, у нього має бути прозора структура власності. Нам потрібно бачити, що дана компанія не зареєстрована в офшорних зонах і бенефіціари не знаходяться у країні-агресорі, щоб все відбувалося в рамках правового поля», — додав Віктор Вишньов.

Дана інформація офіційно оприлюднена за наступним посиланням: https://minjust.gov.ua/ua/news/48381

Верховний Суд України висловив правову позицію щодо визнання поруки припиненою.

sud.jpg.pagespeed.ce.iYKu-I-SOR

Постанова Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі  № 6-190цс14.

 

sud.jpg.pagespeed.ce.iYKu-I-SORСуд зробив правовий висновок, про те, що пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й був зобов’язаний пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Пунктом 6.5 кредитного договору від 10 липня 2006 року передбачено, що кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у разі невиконання позичальником умов цього договору за умови попереднього (за тридцять днів) повідомлення позичальника рекомендованим листом.

Так, у справі, яка переглядається, договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором.
У зв’язку з порушенням боржником виконання зобов’язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України і пункту 6.5 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 5 лютого 2010 року претензію-повідомлення (вимогу) про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов’язаних із ним платежів.
Отже, пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й був зобов’язаний пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов’язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Ознайомитись із повним текстом можна за наступним посиланням:

https://cases.legal/ru/act-uk1-42576421.html

 

 

Разработка сайтов Киев   Создание сайтов Харьков Сумы

Полезные статьи

Часто на нашем сайте ищут:
юридическая консультация харьков -  юрист онлайн харьков -  консультация юриста харьков -  юридическая консультация харьков -  адвокат харьков -  юридические услуги харьков -  юрист харьков -  развод суд харьков -  юридическая регистрация харьков -  юридическая помощь харьков -  ликвидация предприятия харьков -  регистрация юридического лица харьков -  услуги адвоката харьков -  регистрация организации харьков -  банкротство предприятия харьков -  юридические услуги харьков -  адвокат по уголовным делам харьков -  юрист адвокат харьков -  консультация адвоката харьков -  адвокат в суде харьков -  услуги юриста харьков -  адвокат цена харьков -  помощь юриста харьков -  помощь адвоката харьков -  адвокатские услуги харьков -  адвокаты по гражданским делам харьков -  юридическая консультация в украине харьков -  адвокат в харькове -  юридические услуги харьков -  юридические услуги в харькове -  стоимость услуг адвоката харьков -  адвокат по дтп харьков -  семейный адвокат харьков -  услуги адвоката харьков -  юридические консультации харьков -  юридические услуги в украине харьков -  адвокат по семейным делам харьков -  консультация юриста харьков -  юридическая консультация в харькове